Останнім часом кількість вибухів значно зросла. Українські міста постійно піддаються жорстоким обстрілам, а прифронтовий Харків чи не щодня потерпає від ворожих атак. Ці постійні загрози життю створюють значний стрес для підлітків, що може серйозно погіршити їхнє психологічне та фізичне здоров'я. Додайте до цього купу суто підліткових проблем, і навантаження на психіку буде надзвичайно великим.
Видавництво «Ранок» спільно з кандидаткою психологічних наук Вірою Романовою підготували корисні поради для дорослих, які допоможуть підтримати підлітків і зберегти їхнє ментальне здоров'я в умовах стресу та невизначеності.
Підтримка та довірчі стосунки з батьками є запорукою психологічного здоров'я дитини. Підлітковий вік — це проживання себе дорослим і дитиною одночасно. Це той вік, коли є ситуації, аби побути в позиції дитини, проте бувають моменти, коли хочеться бути лідером і приймати самостійні рішення.
Добре, коли підліток сам може знайти відповіді на питання: «Куди я рухаюся?», «Чого я хочу?», «Із ким і де я хочу бути?». Та в умовах війни ці природні процеси ускладнилися. Комусь довелося назавжди покинути домівки, бо їх більше не існує. Комусь — змінювати країну, адже дорослі забрали їх із собою заради майбутнього. І в цьому випадку нормально, що підлітки не хочуть цього розуміти.
Хтось постійно перебуває в небезпеці та відчуває війну «тут і зараз». Крім того, війна транслюється онлайн. Кожен підліток бачить все на власні очі та відчуває весь біль. Це є фактором тривоги та відчуття невизначеності.
Підліткам надзвичайно складно через вразливість психіки, гормональні перебудови, важливість дружби і стосунків з оточуючими, зі знайомим колом. Багато хто з підлітків уже будував плани на майбутнє, і раптом ці плани та мрії відібрали. А це означає, що перша спроба сепарації та самостійності, суто за внутрішніми переживаннями, виявилася невдалою. Саме в цей момент формується власна ідентичність підлітків. І лише ми, дорослі, можемо запобігти закарбуванню травматичного досвіду у свідомості підлітків, їхніх думках та емоційних реакціях.
У підлітків може виникати гостре відчуття безпорадності. Важливо допомогти їм усвідомити, на що вони можуть впливати, а на що, на жаль, ні. Усвідомлювати це варто навчитися їм самостійно. Батьки можуть підштовхувати, розмовляти, але не нав'язувати. Та часом без фахівця з цим важко впоратися. Щодо речей, на які ми можемо впливати, варто дати змогу підлітку приймати власні рішення та отримувати різний досвід. Це важливо для майбутнього.
Зараз складно будувати довгострокові плани, шукати опори для цілепокладання. Такими планами можуть стати стосунки та дружба. Бо на них ми дійсно можемо впливати, незважаючи ні на що. Як підтримувати стосунки, дружити, як виходити з певних ситуацій у дружбі — навичка, яка стане в нагоді не тільки для подолання тривоги чи невпевненості в собі, але й для побудови кар'єри. Тут також важливі хобі; про це додатково можна прочитати тут.
Дозвольте емоціям бути. Аби ваша дитина мала змогу впоратися з емоціями, почніть час від часу визначати та проговорювати свої емоційні стани. Будь-які емоції — природні та нормальні. Підліток повинен знати, що його приймуть із будь-якими емоціями: і з радістю, і з тривогою. Власним прикладом ви можете показати, що повсякденні справи викликають різні настрої і стани та що їх можна безпечно проявляти. А ви, як дорослий, підтримаєте його в подоланні та трансформації його власного самовідчуття.
Замініть критику похвалою. Так, це непросто. Часом хочеться врятувати, виправити або «підігнати» підлітка під свої очікування. Однак похвала й підкреслення досягнень дитини, відзначення навіть незначних успіхів додадуть їй впевненості у власних силах. Здається, це складно, та ви побачите, як дитина захоче робити щось хороше, приємне та підтримуюче для вас також.
Дозвольте себе обіймати, та щоразу, коли захочете доторкнутися до підлітка, питайте, чи він не проти. Тактильний контакт вкрай важливий в умовах невизначеності та стресу. Проте для підлітків дуже важливо відчувати кордони, доречність, а також розуміння з боку батьків, що його кордони та бажання враховуються.
Навчіть допомагати іншим. Це дає визнання, відчуття власної самоцінності та потрібності цьому світу. Водночас не забувайте, що пріоритетом має бути безпека дитини: як фізична, так і емоційна.
Обговорюйте або будуйте плани на майбутнє. Такі роздуми й розмови надихають і стабілізують. Так, ситуація невизначена, проте навіть у буремні часи думки про майбутнє дають опору. А те, що хтось у сім'ї може їх розділити, означає, що підліток не самотній, його підтримують.
Уважно слухайте та відповідайте на запитання. Найважче для підлітка — не знаходити відповіді, та йому дуже важливо мати змогу взагалі озвучувати думки. Іноді питання будуть дивувати, та краще, якщо вони не залишаться без відповіді. Замініть своє «я не знаю» або мовчання на спільні дослідження. Знаходьте час для розмови та створення простору, в якому підліток почуватиметься почутим.
Почитайте разом книгу, обговоріть її зміст. Влаштуйте сімейні читання з дискусією і вільним обговоренням вражень. Час, якісно проведений разом, дає відчуття безпеки та спокою. Це чудовий привід провести годину-півтори разом, зайнятися спільною справою, розділити емоції. Обговорюйте події, характери героїв та їхні вчинки — так дуже просто відслідкувати проєкції підлітка. Адже легше говорити про третіх осіб (або від імені третьої особи), викладаючи власні сенси та думки. Так можна обговорити поточні проблеми та переживання, які виникають щодня.
Важливо пам'ятати: підтримка дитини в цей важкий період полягає не лише у словах, але й у створенні безпечного, розуміючого та підтримуючого середовища. Най ці прості корисні поради, якими поділилася психологиня, стануть важливим кроком у збереженні ментального здоров'я підлітків.
ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО, щоб бути в курсі свіжих новин
